Апулія (Puglia) – це “підбор” італійського чобота, сонячний край двох морів, відомий своїми білими містечками, оливковими гаями та унікальними традиціями. Попри популярність окремих місць (як-от барокове місто Лечче чи казкові трулі Альберобелло), в Апулії ще залишилося багато незвіданих куточків. У цій статті ми відкриємо приховані перлини Апулії – мальовничі локації та історичні пам’ятки, які рідко трапляються у стандартних маршрутах. Також познайомимося з автентичними сімейними тратторіями, де бережуть кулінарні традиції регіону, а на завершення запропонуємо ідеальний маршрут на автомобілі на 3 дні з покроковою програмою кожного дня.

Святилище Архангела Михаїла (Монте-Сант’Анджело, Фоджа).
Santuario di San Michele Arcangelo – старовинне печерне святилище на горі Гаргано, внесене до спадщини ЮНЕСКО.

Апулія: Маловідомі красиві та історичні місця

Розташоване за адресою Via Reale Basilica, 127, 71037 Monte Sant’Angelo FG, Італія (координати: 41.7077° пн. ш., 15.9548° сх. д.). Це “небесна базиліка” – храм, частково висічений у скелі, що з раннього середньовіччя став місцем паломництва, пов’язаним з явленнями Архангела Михаїла. Вражає масивний атріум та 86 сходинок, що ведуть у містичну печеру святого Михаїла.

Святилище славиться духовною атмосферою та панорамними видами на півострів Гаргано.

Острови Треміті (Фоджа)
Isole Tremiti – крихітний архіпелаг з п’яти островів в Адріатичному морі, за ~22 км від узбережжя Гаргано.

Лише два острови постійно заселені: Сан-Нікола з середньовічним абатством просто неба та Сан-Доміно, вкритий сосновими лісами і з єдиним піщаним пляжем.

Треміті часто називають «перлинами Адріатики» – тут кришталево чиста вода бірюзового відтінку, чудові можливості для дайвінгу і прогулянок на човні, а атмосфера спокою ніби створена для усамітненого відпочинку.

Координати архіпелагу: 42.117° пн. ш., 15.500° сх. д.

Дістатися можна поромом з містечка Термолі чи узбережжя Гаргано. Острови залишаються непопулярними серед масового туризму, тож ви відчуєте автентичну атмосферу південного узбережжя Італії.

Апулія: Бовіно (Фоджа)

Bovino – чарівне середньовічне містечко на пагорбах Монті Дауні, офіційно визнане одним з «Найкрасивіших сіл Італії».

Розташоване на висоті ~620 м над рівнем моря (координати: 41.25° пн. ш., 15.35° сх. д.), Бовіно вражає брукованими вузькими вуличками, старовинними палацами та 800 кам’яними порталами будинків.

Тут панує атмосфера, ніби час зупинився – навіть влітку місто не переповнене туристами.

Над історичним центром домінує норманський герцогський замок (частково перетворений на готель), в якому також діє Музей єпархії.

У серпні місцеві мешканці влаштовують костюмований кінний парад Cavalcata Storica на честь святої покровительки, що завершується феєрверками.

Бовіно – ідеальне місце, щоб поринути в тихе провінційне життя Апулії, помилуватися панорамами долин Таволієре та відчути справжній пульс історії.

Апулія: Массерія Бранкаті (Остуні, Бріндізі)

Antica Masseria Brancati – стародавня ферма-укріплення поблизу Остуні, оточена гайом багатовікових оливкових дерев. Адреса: Contrada Brancati s.n.c., 72017 Остуні (BR).

На території росте навіть легендарний “Il Grande Vecchio” – оливкове дерево віком понад 3000 років, яке може бути найстарішим в Італії.

Ферма знаходиться за ~5 миль від міста Остуні, її історія почалася ще з часів Давнього Риму, а нинішні власники – родина Родіо – ведуть господарство з XIX століття.

Тут збереглися античні підземні давильні для оливок і традиційні методи виготовлення олії.

Екскурсія массерією переносить відвідувачів у минуле: можна побачити різні історичні преси, продегустувати органічну оливкову олію і пройтися поміж величних скручених стовбурів олив, які пам’ятають ще римлян.

Массерія Бранкаті – це живий музей апулійського оливкарства, тихе і атмосферне місце, яке часто лишається поза увагою туристів.

Порто Сельваджо (Нардо, Лечче)

Porto Selvaggio – заповідна природна оаза на узбережжі Іонічного моря, що розташована між містами Нардо і Галліполі на півдні Апулії. Це частина регіонального природного парку «Порто-Сельваджо і Палауде дель Капітано». Скеляста бухта оточена сосновим бором, крізь який треба пройти пішки, аби спуститися до кришталево чистого моря.

Тут немає обладнаних пляжів чи барів, тож варто взяти з собою воду та перекус, зате на вас чекає дика краса й спокій далеко від цивілізації.

Вода прозора і багата на морське життя – чудове місце для сноркелінгу. Координати пляжу: приблизно 40.150° пн. ш., 17.968° сх. д. (вхід до парку неподалік вежі Torre dell’Alto). Порто Сельваджо входить до списку найкрасивіших незайманих пляжів Італії та залишається улюбленим місцем відпочинку місцевих мешканців, хоча туристи масово його ще не відкрили.

Прогулянка через запашний сосновий ліс і плавання в бірюзовій бухті гарантують незабутні враження.

Автентичні сімейні тратторії Апулії

У пошуках справжніх смаків регіону варто завітати до маленьких сімейних ресторанів і тратторій, де рецепти передаються з покоління в покоління. Нижче – декілька унікальних закладів, де можна спробувати традиційну апулійську кухню в особливій атмосфері.

Antichi Sapori (Монтеґроссо, Андрія)

Antichi Sapori – легендарна сільська тратторія шефа П’єтро Зіто, розташована в селі Монтеґроссо (провінція Барлетта-Андрія-Трані), за адресою Piazza Sant’Isidoro, 10, 76123 Монтеґроссо (Андрія).

Заклад відкрився в 1993 році і швидко здобув славу гастрономічної перлини Апулії.

Меню будується на локальних продуктах: сезонні овочі з власного городу, домашня паста з насиченим рагу, славнозвісне м’ясо капоколло і свинячі ковбаски, а на десерт – фірмовий торт «quasi cassata». Кухню оцінено відзнакою «Bib Gourmand» гіда Мішлен (відмінна якість та помірна ціна).

Antichi Sapori пропонує автентичний смак сільської Апулії – від багатої антипасті з овочів до неймовірних м’ясних страв, які повністю відповідають назві ресторану (“Старовинні смаки”). Заклад дуже популярний серед місцевих гурманів, тому столик варто бронювати заздалегідь.

Al Trabucco da Mimì (Пешичі, Фоджа)

Al Trabucco da Mimì – унікальний ресторан на скелі над морем поблизу містечка Пешичі, на півночі Гаргано. Його заснували в 1975 році колишні рибалки Мімì та його родина, переобладнавши старий дерев’яний трабукко (традиційну рибальську платформу) на атмосферний заклад. Адреса: Località Punta San Nicola, 71010 Пешичі (FG).

Сьогодні двоє синів Мімì – Маріо та Карло – працюють шеф-кухарями, готуючи улов, який родина сама й виловлює, а інші сини обслуговують гостей.

Меню просте і змінюється залежно від дарів моря: найсвіжіша риба, морепродукти та домашні антипасті. Тут жодної розкоші в інтер’єрі – дерев’яні столики просто неба на кам’янистому березі, паперові серветки, відерця з білим вином і неймовірний панорамний вид на Адріатику.

Вечеря під шум хвиль і призахідне сонце – незабутній досвід. Trabucco da Mimì став кулінарною візитівкою Гаргано: у 2019 році він потрапив до списку 10 найкращих пляжних ресторанів Італії. Дістатися сюди – справжня пригода вузькими дорогами, але той, хто знайде цей прихований куточок, скуштує справжню їжу моря з родинними традиціями та привітністю.

Trattoria Le Zie (Лечче)

«Le Zie – Cucina Casareccia» (що в перекладі «Тітоньки – домашня кухня») – затишна тратторія в історичному центрі Лечче, де панує атмосфера ніби у бабусиній їдальні. Адреса: Via Colonnello Archimede Costadura, 19, 73100 Лечче (LE).

Заклад відкрився ще 1966 року і досі працює під керівництвом синьйори Анни Перроне, яка разом з родичкою готує за старими сімейними рецептами. Інтер’єр дуже скромний і автентичний – здається, що меблі та оздоблення лишилися незмінними з часу відкриття, стіни прикрашають вирізки з газет про ресторан.

Меню усно оголошує сама хазяйка, і воно залежить від сезону. Обов’язково варто спробувати традиційні страви Саленто: пасту ciceri e tria (домашні макарони з нутом), taieddha (запіканка з рисом, картоплею та мідіями), тушковане кінське м’ясо та інші смаки cucina povera (селянської кухні).

Прості страви тут готують досконало – настільки, що відвідувачі пам’ятають їх роками.

Обід у Le Zie – це мовби гостина у апулійської “тітки”: тепло, душевно і надзвичайно смачно. Цей заклад популярний серед місцевих, тож краще зарезервувати столик заздалегідь; будьте готові, що англійського меню немає, але привітний персонал завжди допоможе обрати страви.
Cibus (Чел’є-Мессапіка, Бріндізі).

Cibus – сімейний ресторан в місті Чел’є-Мессапіка (на півдорозі між Валле-д’Ітрія та Саленто), відомий як храм традиційної кухні Апулії. Адреса: Via Chianche di Scarano, 7, 72013 Чел’є-Мессапіка (BR).

Заклад розмістився у лабіринті вузеньких вуличок історичного центру, частково в приміщенні старовинного монастиря XV століття.

Рестораном опікується родина Сілібелло, яка пропонує гостям ґастрономічну подорож по регіону Саленто.

У внутрішньому дворику під виноградною лозою подають унікальні місцеві спеціалітети: мариновані лампасьйоні (дикі цибулини гіацинта) з характерною гіркуватістю, вершкову страчателлу з серця буррати, домашні ковбаси зі свинини чорної апулійської породи, запечене ягня з картоплею та інші автентичні страви.

Кухня Cibus славиться збереженням традицій – ресторан багато років включений до гіду Slow Food “Osterie d’Italia” як зразковий заклад регіональної кухні. Атмосфера тут невимушена: прості дерев’яні столи, привітні господарі, а ціни приємно дивують демократичністю (заклад має відзнаку Bib Gourmand від Мішлена).

Cibus – обов’язковий пункт для гурманів, які прагнуть скуштувати типові апулійські смаколики у найкращому виконанні.

Маршрут на 3 дні автомобілем по Апулії.

Пропонуємо триденний автомобільний маршрут, який дозволить познайомитися з різними куточками Апулії – від півночі до самого «каблучка» Італії. Кожен день передбачає помірні відстані, багато вражень, смачні зупинки та нічліг у атмосферних містечках. Маршрут розрахований на старт у місті Барі (куди зручно прилетіти) та фініш у регіоні Саленто.

День 1: Від Адріатики до Мурджі – Трані, Кастель-дель-Монте та винна Апулія

Ранок у Трані. Вирушаємо з Барі на півгодинки на північ до припортового містечка Трані. Це невелике місто відоме своєю романською соборною церквою Св. Миколая Чудотворця просто на березі Адріатичного моря – один з найкрасивіших соборів Апулії. Прогуляйтеся історичним центром і набережною: на відміну від жвавого Барі, Трані значно спокійніший і створює атмосферу старовинного порту.

Тут можна випити ранкову каву з видом на рибальські човни та середньовічну фортецю. Замок Кастель-дель-Монте. Далі їдемо вглиб країни (~50 км) до загадкового замку Castel del Monte поблизу міста Андрія. Цей восьмикутний замок XIII століття, побудований імператором Фрідріхом II, вражає ідеально симетричною формою та містичною атмосферою. Він розташований на вершині пагорба, звідки відкривається панорама Апулійської рівнини. Замок занесений до списку ЮНЕСКО як шедевр середньовічної архітектури і обов’язковий для відвідування для любителів історії та загадок.

Оглянувши бастіони і внутрішнє подвір’я (план споруди нагадує корону, якщо дивитися згори), вирушайте на обід до сусіднього села Монтеґроссо. Обід в Antichi Sapori (Монтеґроссо). У самому серці сільськогосподарського краю Мурджі, серед виноградників і полів, на вас чекає смачна зупинка – ресторан Antichi Sapori, про який ми згадували вище. Сімейний заклад П’єтро Зіто розташований буквально за 10 хвилин їзди від Кастель-дель-Монте.

Тут варто неквапно посидіти за столом під тінню винограду і скуштувати сет домашніх антипасті (овочі гриль, мариновані делікатеси, бринза), фірмову пасту орек’єтте з соусом з сезонних овочів або м’ясним рагу та келих місцевого червоного вина Nero di Troia.

Меню базується на тому, що виросло навколо – овочі та трави з городу шефа, оливкова олія власного виробництва, сир від сусідніх фермерів. Після такого автентичного обіду ви відчуєте справжній смак Апулії.

Апулія — Долина трулів. Після обіду прямуємо на південний схід (~100 км, близько 1,5 год) до знаменитої Долини Ітрія. Минаючи місто Альберобелло (можна побачити з дороги пагорб, всіяний конусоподібними хатками-трулі), дістаньтеся до містечка Локоротондо – ідеального місця для вечірньої прогулянки. Назва Locorotondo означає “кругле місце” – історичний центр міста побудований по колу на вершині пагорба.

Вузенькі вулички вимощені каменем, білосніжні будиночки прикрашені квітами, а з оглядових майданчиків відкриваються краєвиди на нескінченні оливкові гаї та розкидані повсюди трулі. Локоротондо не такий туристичний, як Альберобелло, і справді здається, що тут час зупинився.

Непоспішаючи блукайте лабіринтом провулків, загляньте до церкви Св. Миколая і на центральну площу, де ввечері збираються місцеві. Ночівля в агротуризмо. Перший день варто завершити ночівлею у типовому агротуризмо чи массерії неподалік Локоротондо.

У долині Ітрія є багато гостинних фермерських господ, переобладнаних під готелі. Ви зможете заснути під спів цикад, оточені виноградниками та садками. Якщо бажаєте, повечеряйте легко чимось місцевим: напр., спробуйте біле вино Locorotondo DOC (сухе, ароматне) зі шматочком сиру качорікотта і тарілкою фрукти морі (сирі морепродукти) – так ваші враження від дня будуть повними.

День 2: Біле місто Остуні, древні оливи Апулії і смаки Саленто

Остуні – “Біле місто”. Вранці короткий переїзд (~30 хв) до міста Остуні, яке видніється здалеку своїми сліпучо-білими будівлями на пагорбі. Ostuni називають «La Città Bianca» – біле місто, адже історичний центр традиційно вибілений вапном.

Прогуляйтеся плутаними провулками, підніміться до кафедрального собору XV століття з чудовим різьбленим розетковим вікном. Білий колір будинків, середньовічні арки і панорама синього моря вдалині створюють казкову атмосферу.

Попри популярність, Остуні навіть у високий сезон зберігає шарм – радимо приходити зранку, поки вузькі вулички ще не заповнені групами туристів. У старій частині повно крамничок з керамікою та лавок, де продають оливкову олію і лікер Limoncello. На обід можна перекусити puccia (місцевий сендвіч з дров’яної печі з начинками на вибір) або focaccia barese з помідорами, щоб залишити місце для гастрономічних пригод пізніше.

Маслини тисячоліть. Після обіду пориньте в унікальну спадщину апулійської землі – відвідайте згадану массерію Бранкаті, що всього за 10 хвилин їзди від Остуні. На цій старовинній фермі-музеї ви побачите понад 800 оливових дерев віком більше 1000 років.

Екскурсія (не забудьте домовитися заздалегідь) проведе вас через гай гігантських олив: деякі стовбури вражають формами і розмірами, одному з дерев ~3000 років.

Господар П’єро покаже античні підземні олійниці, висічені в камені, і розповість про технології виробництва «рідкого золота» минулих епох.

Звісно, наприкінці буде дегустація оливкової олії екстра-вердже з хрустким хлібом. Важко уявити більш автентичний досвід – доторкнутися до живої історії, скуштувати олію з дерев, посаджених ще римлянами.

Відвідини Masseria Brancati дарують глибоке розуміння того, чим живе апулійська земля вже багато століть. Лечче – барокова столиця. Після полудня рухаємося далі на південь (~75 км, 1 год) до міста Лечче, культурного центру Саленто. Лечче називають «Флоренція Півдня» за його розкішну барокову архітектуру XVII ст., яка вражає не менш за тосканську столицю.

Припаркувавши авто, вирушайте знайомитися з містом пішки: Лечче компактне і неймовірно фотогенічне. Відвідайте площу Дуомо з величним кафедральним собором та дзвіницею, пройдіть на Piazza Sant’Oronzo, де можна побачити залишки римського амфітеатру просто посеред міста. Обов’язково зазирніть до базиліки Санта-Кроче – фасад цього храму рясніє хитромудрим різьбленням і є шедевром Леччеського бароко.

Лепнина з місцевого золотавого вапняку заповнює кожен сантиметр – фігури святих, міфічних істот, рослинні орнаменти. Ще одна цікава пам’ятка – монументальні міські ворота Porta Napoli. Атмосферу доповнюють численні аристократичні палаццо з різьбленими балконами та затінені дворики.

Лечче зачаровує: гуляючи його вуличками, легко відчути себе в іншій епосі. Вечеря у Le Zie (Лечче). На вечерю завітайте до знаменитої трактирі Le Zie («Тітоньки»), про яку ми згадували в огляді ресторанів. Після активного дня домашня кухня – саме те, що потрібно. Тратторія відкривається о 19:30 – замовте столику традиційні салентійські страви: апулійські фрешетки (сухарики) з помідорами та оливковою олією на закуску, пасту sagne ncannulate з томатним соусом і базиліком або ciceri e tria (локшину з нутом), а на другу страву неодмінно спробуйте рагу з конини (якщо наважитеся) чи м’ясні фрикадельки з pecorino.

Лечче відоме і своїми десертами: на завершення скуштуйте тістечко pasticciotto з кремом та вишнею або морозиво з сусідньої джелатерії. Після вечері прогуляйтеся підсвіченим центром – вночі барокові фасади Лечче виглядають ще більш драматично. Ніч у Лечче або околицях дозволить на ранок без поспіху рушити до морського узбережжя.

День 3: Морські пейзажі Саленто – від природного парку до острова-міста Галліполі

Заповідник Порто-Сельваджо. Ранок третього дня присвятимо природі. Вирушайте з Лечче на захід до узбережжя Іонічного моря (близько 35 км) у район Porto Selvaggio, про який ми вже розповідали серед прихованих перлин. Припаркувавши машину біля входу в парк (ориєнтир – Villa Tafuro або вежа Torre dell’Alto), вдягайте зручне взуття та прогуляйтеся приблизно 1 км стежкою крізь сосновий ліс до моря.

Попереду побачите бухту Порто-Сельваджо з бірюзовою водою, обрамлену скелями. Спустіться до води для освіжаючого купання – навіть у спекотний серпень тут можна знайти затінок під соснами і відносно небагато людей (переважно місцеві сім’ї). Порто-Сельваджо – одне з тих місць, де Апулія проявляє свою дику, незайману красу, тож насолодіться купанням і сноркелінгом у прозорій воді.

Поруч, до речі, є грот Grotta del Cavallo з доісторичними знахідками (вхід лише з моря) та мальовнича вежа Torre Uluzzo на стрімкій скелі – сміливим радимо піднятися заради фантастичного огляду узбережжя. Галліполі – «красе місто» Саленто. Опівдні прямуємо далі на південь уздовж узбережжя (~15 км) до міста Галліполі. Назва Gallipoli з грецької означає «гарне місто», і це справді так.

Старе місто Галліполі розташоване на острові, з’єднаному з материком кам’яним мостом XVI ст.

Запаркуйте машину біля порту і перейдіть міст – ви опинитеся в чарівному центрі, оперезаному кріпосними стінами. Атмосфера Галліполі автентична і жвава: уздовж набережної рибалки лагодять сіті біля різнобарвних човнів, на міському пляжі Spiaggia della Purità плюскочуться діти, а з численних ресторанчиків пахне смаженою рибою.

Обов’язково відвідайте символ міста – анжуйський замок Castello Angioino XIII ст., що височіє при вході до порту.

За €7 ви зможете оглянути його бастіони і виставки, а з мурів відкривається чудовий вид на море. Далі зазирніть до кафедрального собору Св. Агати у бароковому стилі – його фасад з різьбленим каменем вражає, а усередині зберігаються цінні картини. Пройдіться лабіринтом вуличок: Галліполі відоме крамничками, де продають місцеві делікатеси (оливкову олію, в’ялені помідори, козячі сири). Тут навіть є колоритна рибна ринкова зала біля мосту, де можна придбати свіжі устриці і з’їсти їх, скропивши лимоном. Вечір на узбережжі. На завершення мандрівки присвятіть вечір гастрономічним і морським насолодам у Галліполі. Рекомендуємо обрати ресторанчик із видом на захід сонця – уздовж кріпосної стіни старого міста є кілька чудових терас. Наприклад, можна повечеряти в Trattoria La Puritate чи Alla Putia (популярні серед гурманів).

Обов’язково скуштуйте страви з морепродуктів: пасту з морськими їжаками (паста ai ricci di mare), фритто-місто (мікс смажених дрібних рибок і кальмарів) або знамениту галліполійську зуppa di pesce (рибну юшку) – це кульмінація апулійських смаків. Під келих холодного білого вина Verdeca ви зможете спостерігати, як сонце повільно занурюється в хвилі Іонічного моря, фарбуючи небо у багряні відтінки. За такими моментами і варто їхати в Апулію – просте задоволення життя, смачна їжа, давня історія навколо і природа, що зачаровує своєю щедрістю. Після вечері прогуляйтеся нічним Галліполі: місто оживає – на площах звучить музика, вуличні кафе пропонують джелато (рекомендуємо легендарне кафе Martinucci для морозива на десерт).

Три насичені дні добігли кінця – за цей час ви побачили Апулію з різних боків: від суворої краси Гаргано та середньовічних замків до білих містечок Ітрії і морських пейзажів Саленто. Сподіваємося, ці приховані перлини і смаки Апулії подарували вам незабутні враження і захочеться повернутися знову, адже в цьому сонячному краї ще безліч куточків, що чекають на своїх допитливих мандрівників!